ЗНО з української мови


Zno v-kartynkah-ukr-mova from Оксана Мельник

Фразеологізми в алфавітному порядку







  • А все-таки вона крутиться  вислів належить визначному італійському астрономові, фізику і механіку Галілею (1564-1642), який був притягнутий до суду інквізиції за визнання “єретичного” вчення Коперника про рух землі навколо сонця. Стоячи на колінах, Галілей змушений був присягти в тому, що він відмовляється від “єресі”. Легенда твердить, ніби після зречення Галілей, тупнувши ногою, вигукнув: “Все ж вона крутиться!”.
    Легендарний вислів Галілея вживається для позначення глибокої впевненості, переконаності в чомусь.
  • ангельске терпіння – безмірне і доброзичливе терпіння.
  • аж з медом та з маком – сказати щось облесливо, нещиро, удавано доброзичливо.
  • аж жижки сіпає – хто-небудь має сильне бажання або страх до чогось.
  • аж волосся дибки стало – хто-небудь має сильне бажання або страх до чогось.

Б

  • бабця надвоє сказала; бабця надвоє ворожила – невідомо, що трапиться.
  • байдики бити – нічого не робити; лінуватися.
  • битися як горлиця – побиватися; переживати.
  • битися як птах у клітці – жити в скрутних (матеріальних) умовах.
  • блудити словами – говорити без потреби; говорити нісенітниці
  • брати на кпини – глузувати; кепкувати; насміхатись з когось.

В

  • ведмежа послуга – дуже сумнівна послуга
  • впадати в око (упадати…)  – зацікавлювати; подобатись.
  • вискочити як голий (козак, Кузьма) з маку (зневажл.)  – недоречно, невчасно сказати що-небудь або виступити з чимсь.
  • втерти маку (часнику) – побити, суворо покарати кого-небудь.
  • вставляти палиці в колеса – перешкоджати, заважати кому-небудь у здійсненні чогось.
  • вибити з колії  – порушувати узвичаєний хід чого-небудь, чийсь спосіб життя. 2. Робити кого-небудь непрацездатним, неспроможним виконувати щось.
  • вибивати з голови – 1) позбутись якоїсь нав’язливої думки, перестати думати про когось, що-небудь. 2) примусити кого-небудь відмовитись від чогось.
  • ввести в оману – обдурити.
  • викинути з голови – забути.

Д

  • дати лад – впорядкувати, розібратись.
  • ділити шкуру невбитого ведмедя – розподіляти те, чого ще немає; розпоряджатися ще не досягнутим.
    до гробу – до самої смерті.
  • до певної міри – частково; трохи; все-таки.
  • до живця проймає – дуже хвилює, турбує, дошкуляє.
  • дуля з маком – вживається для вираження заперечення, незгоди і т. ін.; не буде так, зовсім ні.
  • дай Боже ноги, а чорт колеса – вживається для вираження необхідності раптової втечі звідкись.
  • десята спиця в колесі – той, хто відіграє незначну роль у чомусь.
  • дрож сіпає – хто-небудь тремтить від холоду, страху, хвилювання, нервового напруження і т. ін.
  • думки колесом заходили – хто-небудь втратив ясність, чіткість, послідовність мислення.
  • дірка без бублика – нічого.
  • де Макар телят не пас – далеко.

З

  • задати перцю з маком – дуже лаяти, сварити кого-небудь, дошкуляти критикою. Розправлятися з ким-небудь. Завдавати клопоту.
  • за мить – 1) дуже швидко; 2) через короткий відрізок часу, відразу після чого-небудь, щойно; 3) безпосередньо перед чим-небудь.
  • з ма́ком і з та́ком – і краще, і гірше; всіляко, по-різному.
  • закрутилося колесо – розпочалося що-небудь (про справу, діяльність і т. ін.).
  • зупинити колесо історії – зупинити закономірний хід історичного розвитку, вернутися до минулого.
  • за милу душу – охоче зробити.
  • заварити кашу – затіяти щось дуже складне, клопітне, що загрожує неприємними наслідками.
  • згущувати фарби – надзвичайно перебільшувати що-небудь.
  • зробити великі очі – здивуватися.
  • за холодну воду не братися – нічого не зробити.

Л

  • лиха доля – невдача
  • лебедя рубати – верзти дурниці, робити щось дурне
  • ловити ґав – бути неуважним

М

  • мастити салом п’яти – готуватися до втечі або втікати звідки-небудь; відступатися від чогось задуманого, організованого і т. ін.; боятися.
  • мастити словами – говорити (перев. нещиро) приємні речі; улещувати.
  • мозолити очі – набридати

Н

  • на всі заставки – зі всіх боків.
  • на руку ковінька – пощастило.
  • на свою голову – мати проблеми.
  • не з маком – тяжко, погано, сутужно і т. ін.
  • накивати п’ятами – втекти.
  • нитка Аріадни – спосіб, що допомагає розв’язати якесь важке питання, вийти зі скрутного становища; порятунок.
    ні за цапову душу – даремно, марно.
  • нiде гольцi впасти – людно.

О

  • облизати макогона – зазнати невдачі; мовчки зносити образу.
  • обіймати поглядом – дивитися на когось, на щось, виявляючи почуття симпатії. Бачити щось на широкому просторі.

П

  • пасти задніх – відставти.
  • перегнути палицю – переборщити.
  • передати куті меду – переборщити.
  • про що мова, про що йдеться – не варто подяки, дрібниця.
  • порости травою (терном, биллям і т. ін.) – давно перестати існувати; щезнути навіки, забутися.
  • пошитися (записатися, убратися) в дурні – зазнати невдачі.
  • просто неба опинитися – надворі.
  • прикусити язика – замовкнути.
  • пекти раків – червоніти.
  • п’яте через десяте – як-небудь.

C

  • світ за очі – далеко; щоб не бачити.
  • сісти на шию – робити щось за рахунок іншого, докучати.
  • сісти в калюжу – зазнати невдачі.
  • скоріш за все – найімовірніше.
  • сі́сти ма́ком – потрапити в скрутне становище, зазнати невдачі в чому-небудь.
  • сонне царство – напрочуд тихе місце, де нічого не відбувається.
  • сміятися на кутні – плакати.
  • сушити голову – важко думати над складною проблемою.
  • сім п’ятниць на тиждень – про тих, хто легко міняє свої рішення.

Х

  • хоч вовк траву їж – абсолютно байдуже, що буде.
  • хоч трава не рости – абсолютно байдуже.
  • хоч мак сій – дуже тихо.
  • хоч до рани прикладай – про добру людину.
  • хоч греблю гати – дуже багато.

Ц

  • цвісти як мак – бути у розквіті фізичних сил.

Щ

  • ще мак росте у голові – хтось молодий, недосвідчений, нерозумний і т. ін. (=молоко на губах не висохло).

Я

  • як стій    негайно.
  • як макогін на ночви – зовсім не схожий.
  • як виросте трава на помості – категоричне заперечення змісту зазначеного речення; ніколи.
  • як за гріш ма́ку – дуже багато.
  • як мак начетверо – вживається для підсилення зазначеного слова.
  • як мак процвітає – гарний, вродливий, здоровий (про людину, людей).
  • як ма́ку – дуже багато.
  • як після маку – міцно, непробудно, дуже добре.
  • як медом мастити – говорити з кимось улесливо, нещиро і т. ін.
  • яблуку ніде впасти – людно.
  • як по писаному – не збиваючись

НАГОЛОШУВАННЯ СЛІВ

1. Запам'ятати загальні тенденції. Це своєрідні правила. Наприклад:
  • завдАння, запитАння, заслАння, зібрАння, навчАння, надбАння, обрАння, поєднАння, видАння, визнАння.
  • одноразОвий, багаторазОвий, кількаразОвий.
  • калігрАфія, кінематогрАфія, флюорогрАфія
  • болотИстий, бадьорИстий, мозолИстий.
  • правопИсний, літопИсний, машинопИсний.
  •  ідемО, беремО, стоїмО
  • міри довжини: мілімЕтр, кіломЕтр, сантимЕтр (але перИметр, барОметр, термОметр, бо це НЕ міри довжини)
  • більшість проблемних прикметників має наголос на закінчення: новИй, старИй, слабИй, мілкИй, тонкИй, вузькИй, низькИй, терпкИй, чіткИй, товстИй, фаховИй, черговИй, пільговИй, добовИй, житловИй, кам’янИй, хутрянИй, перехіднИй, чарівнИй
  • числівники мають наголос на -нАдцять (одинАдцять, чотирнАдцять) і -десЯт (сімдесЯт, вісімдесЯт).

2. За аналогією до тих слів, наголоси яких знаєте точно:
  • каталОг (монолОг, діалОг)
  • квартАл (портАл)
  • листопАд (зорепАд, снігопАд)
  • вИпадок (вИпав)
  • вІрші (вІрш)
  • грОшей (грОші)
  • гуртОжиток (гуртОм)
  • з дІтьми (дІти)
  • довІдник (довІдатися)
  • ознАка (знАк)
  • горошИна (квасолИна)
  • мЕблевий (мЕблі)
  • добУток (добУти)
  • рАзом (рАзом нас багато)
  • чАсу (чАс)

3. На окремі слова слід звернути особливу увагу (часто їх вживаємо):
  • ненАвидіти, ненАвисть
  • дОнька, але дочкА
  • кропивА
  • чорнОзем, чорнОслив
  • Олень
  • пОдруга, прИятель
  • дрОва
  • вІдгомін
  • кУрятина
  • мАркетинг
  • отАман, визвОльний
  • перЕпис
  • нІздря, рОдимка, кИшка, спИна
  • псевдонІм
  • серЕдина

Основні принципи наголошування іменників
1. У більшості випадків іменники множини мають наголос на закінченні: наприклад, загадки, огірки.
2. У більшості іменників жіночого роду із суфіксом -к при утворенні множини наголос переходить у закінчення: наприклад, тарілка – тарілки, книжка – книжки, АЛЕ: сусідка – сусідки.
3. Іменники, що утворилися від дієслів, мають більше ніж два склади та закінчуються на -ання, частіше всього мають  наголошений суфікс: наприклад, читання, завдання. АЛЕ: бігання, нехтування.
4. В іншомовних словах, що позначають міри довжин, зазвичай наголос падає на -метр: наприклад, сантиметр, міліметр, дециметр. АЛЕ в назвах пристроїв – по-інакшому: термометр, барометр.
Основні принципи наголошування прикметників
1. Суфікс прикметників -еньк-, що позначає пестливість, завжди є наголошеним: наприклад, маленький, чорненький, гарненький.
2. У більшості випадків, коли прикметник має два склади, наголос падає на другий склад (тобто на закінчення): наприклад, дзвінкий, новий, тонкий, котрий.
Основні принципи наголошування дієслів
1. Правила наголошування дієслова «бути» наступні: в теперішньому часі - бути, будемо, проте в минулому часі: була, було, були.
2. Багато дієслів мають наголос на останньому складі: наприклад,нести, везти, мести.
3. Дієслова із закінченнями -емо, -имо, -ете, -ите мають наголос на останній літері: наприклад, веземо, ідемо, підете. АЛЕ: будемо, гуркочемо, залишите.
Основні принципи наголошування числівників
1. У числівниках, що закінчуються на –десят, наголос припадає на останній склад: наприклад, п’ятдесят, сімдесят.
2. У числівниках, що закінчуються на –адцять, наголошений передостанній склад: наприклад, дванадцять, вісімнадцять.
У деяких словах, які будуть на ЗНО, наголос не піддається правилам, його потрібно тільки запам’ятати.
асиметрІя
борОдавка
бюлетЕнь
вимОга
вимОва
вИпадок
вітчИм
граблІ
горошИна
грОшей
дІтьми
довІдник
дочкА (але дОнька)
заіржАвіти
зубОжіти (зубОжілий, зубОжіння)
діалОг
каталОг
квартАл
кропивА
кУрятина
мАркетинг
ненАвидіти (ненАвисть, ненАвисний)
одноразОвий
Олень
отАман
перЕпис
псевдонІм
рАзом
серЕдина
симетрІя
спИна
фартУх
фенОмен
цемЕнт
цЕнтнер
чорнОслив
Запам’ятати також потрібно слова з подвійним наголосомалфаві'т — алфа'віт, весняни'й — весня'ний, доповіда'ч — допові'дач, завжди'— за'вжди, до'говору — догово'ру, жа'лібний — жалібни'й, м 'я'зовий — м 'язови'й, пе'рвісний — перві'сний, переста'рок — пере'старок, по'милка — поми'лка, прости'й —про'стий, та'кож —тако'ж.

Чергування у – в, і – й


Евфонія (милозвучність)
1. Уникай збігу голоснихкупався в озері
купався у озері
2. Уникай збігу приголоснихзайшов у метро
зайшов в метро
Якщо доводиться вибирати між збігом голосних і збігом приголосних, насамперед уникай збігу голоснихвірю в справедливість
вірю у справедливість
Засоби милозвучності
  • у / в / ув / уві / вві;
  • з / із / зі / зо;
  • і / й / та (=і);
  • б / би, ж / же;
  • -ся / -сь;
  • голосний після префікса: розігнати, зібрати, відірвати тощо;
  • варіанти слів (синоніми-дублети): раніше / раніш, лише / лиш, звідкіля / звідки / звідкіль, впав / упав і под.;
  • спрощення, подвоєння, апостроф, зміни приголосних при творенні слів.
УВАГА! Нюанси, деталі
Розділовий знак (. , ; : – ? ! …) = приголосний (пауза в усному мовленні), тому речення починаємо з голосного, після розділового знака теж пишемо голосний (якщо не виникає збігу голосних)У хаті сидів дід.
В хаті сидів дід.
Але В озері є багато риби.
У озері є багато риби.
Нічний спосіб життя ведуть і сич, і сова.
Нічний спосіб життя ведуть і сич, й сова.
Чергування у – в, і – й неможливе в іншомовних словах, а також тоді, коли воно змінює лексичне значення словабув на Уралі, вступив до інституту, вдача – удача, вправа – управа й под.
Пишемо У перед В, Ф, ХВ, СВ, ТВ, ЛЬВ й под. (навіть якщо виникає збіг голосних)Була у Львові, зайшла у хвіртку.
Пишемо І
1) при зіставленні або протиставленні понять (пауза в усному мовленні);
2) перед словом, що починається з Й, Я, Ю, Є, Ї
1) Червоне і чорне, батьки і діти.
2) Марія і Йосип, мама і я.
Іноді вибір залежить від стилюУв – розмовний стиль.
Слід уникати немилозвучних збігів звуків на межі слівЦі цікаві розповіді; вартовий вийшов (пор. вимову в рос. мові «А я тебе малинового варенья принес»).
Не слід допускати римування слів у прозіЛюбов людини до батьківщини(любов людини до рідної землі).
Відхилення від правил евфонії допускається в художній літературі, де це зумовлено вимогами ритмуЯка упевненість в ході швидкій гримить (В. Сосюра).

Українські відповідники до іншомовних слів

Запозичене слово
Українські відповідники
аеропортлетовище
алфавітабетка (азбука)
аномаліявідхилення
актуальнийважливий (сучасний, своєчасний)
аплодисментиоплески
апелюватизвертатися
аргументдоказ
бібліотекакнигозбірня
біографіяжиттєпис
візитвідвідини
вокзалдвірець
вертикальнийпрямовисний
галстуккраватка
горизонтальнийпоземний
дистанціявідстань
дифтонгдвозвук
епохадоба
екваторрівноденник
журналчасопис
картамапа
кліматпідсоння
консенсусзгода
кулісилаштунки
менеджментуправління
меридіанпівденник
площамайдан
полюсбігун
прогреспоступ
процентвідсоток
рангзвання
раціональнодоцільно
резервзапас
стенографіяскоропис
тротуархідник
фарфорпорцеляна
феноменявище
фіасконевдача, провал
фікціявигадка
фонтло
фонтанводограй
фотокарткасвітлина
фундаторзасновник
чемоданваліза

Немає коментарів:

Дописати коментар